Яким би не був та таким і залишусь,
Залишками у душі або третім лишнім,
Краплею в пустелі, або чорним на білому,
Плаваючи в морі чи алкоголіка білкою. Залишу слова вірша у пам’яті,
Вловивши мить наче пам’ятник,
Чи забудуть з майбутніми поколіннями,
Будучи стертим цвітучою мови калиною.
Чи рубцями виріжуть у думках,
Рижим полум’ям покажуть їм крах.
Та я залишусь таким яким є
Лише кину все те що м’яке.
Все те, що зробило мене,
Те що з роками таки не мине.
Коли всі навколо радіють чи мруть,
Від горя чи просто морозива «рудь»,
Я пишу під владою етанолу,
Про те що залишаюсь нолем.
